В цій статті я хочу розповісти про найціквавіший предмет - геодезію. Геодезія - це наука про про методи визначення фігури і розмірів Землі, зображення земної поверхні на планах і картах і точних вимірювань на місцевості, пов'язаних з розв'язанням різних наукових і практичних завдань. Геодезія, як наука про Землю, тісно пов'язана з такими дисциплінами : астрономія, географія, геологія, геоморфологія, геофізика. Методи розв'язання її задач групуються на широкому використанні математики, фізики, радіоелектроніки і тощо.

В залежності від розвитку суспільства та науково-технічного прогресу в загальному геодезія, як наука, почала розвиватися за напрямами, які включають: топографію, картографію, інженерну (прикладну) геодезію, фотограмметрію, вищу геодезію, геодезичну астрономію, супутникову геодезію, маркшейдерію.

Топографія займається вивченням методів зображення великих і малих ділянок земної поверхні на топографічних планах і картах, детальним вивченням земної поверхні та об'єктів, які знаходяться на ній в просторовому відношенні.

Вища геодезія - це наука про форми та розміри Землі. її зовнішнє гравітаційне поле, рухи земної кори, створення астрономо-геодезичної. гравіметричної та нівелірної мереж.

Картографія займається методами зображення сферичної поверхні Землі на площині у вигляді карт та технологічного їх виробництва.

Прикладна (інженерна) геодезія використовує методи вищої геодезії та досліджує нові при вишукуваннях, проектуванні, будівництві та експлуатації інженерних споруд, монтажі та експлуатації технологічного устаткування тощо.

Супутникова геодезія - розділ геодезичної науки, в якому вивчаються питання використання спостережень штучних та природних супутників Землі та планет для розв'язання наукових та народногосподарських задач.

Маркшейдерія - розділ науки, яка займається геодезичними роботами в підземних гірничих копальнях для складання карт і розв'язання різних технічних задач.

Задачі геодезії можна розділити на наукові та науково-технічні, які забезпечують розвиток народного господарства.

Управління країною, зростання продуктивних сил неможливе без достовірних відомостей про територію та об'єктів, які знаходяться на ній. Точний облік та оцінка ділянок земель різного призначення, їх раціональне використання базується на даних геодезичних робіт в комплексі з правовими та економічними аспектами. Це дає можливість вести кадастр як земель, так і нерухомості (будинки, заводи, обладнання тощо). В даний час, використовуючи комп'ютерні технології, необхідно створювати такі геоінформаційні системи, за допомогою яких можна було б вирішувати будь-які проблеми просторового господарювання та правового, економічного, державного, соціального напрямів. Геоінформатика вивчає і розробляє принципи, методи і технології збирання, накопичення, передачі, опрацювання даних та представлення їх для одержання нової інформації та знань про просторово-часові явища в просторі як в геопросторовому, так і суспільному відношенні.

Термін "дані" виходить від "datum" - визначає зареєстровані факти, опис явищ реального світу або ідей, які є достатньо важливими для того, щоб їх сформулювати і точно зафіксувати. Більшість таких даних для ГІС дають геодезичні методи.

Проектування, будівництво, експлуатація будь-якої споруди не може обійтись без виконання геодезичних робіт. Роль геодезії при будівництві унікальних споруд (прискорювачі, атомні реактори,вежі тощо) є беззаперечною.

Національна безпека країни залежить від детальної інформації про сотні тисяч об"єктів та явищ, які повинні бути розміщені за допомогою геодезичних методів в єдиному геоінформаційному просторі. .

Отже, роль геодезії у різних галузях господарства держави зростає, а особливо, в землеустрої для реалізації земельної реформи формування кадастру нерухомості та природних ресурсів, ведення моніторингу територій, розвитку навігаційної інфраструктури та в управлінні територіями глобального і локального характеру.

Хочу відзначити деякі особливості сучасної геодезичної науки. Це:  

• значне підвищення точності вимірювань.
• можливість вивчати не тільки координати Х, Y, H точок, але й їхні зміни DХ, DY, DH у просторі й часі за повторними вимірами.  
• перехід від статичної тривимірної геодезії до чотиривимірної кінематичної геодезії, яка вивчає зміни положень точок земної поверхні та елементів земного гравітаційного поля, а далі – до динамічної геодезії, яка не тільки вивчає кінематику (рух точок), але й сили, що є причиною цих рухів.  
• небувала автоматизація геодезичних робіт. 
• перехід від контактних методів вивчення Землі до дистанційних. 
• перехід від аналогових (графічних) до цифрових планів та карт. 

Про цю науку я дізнався на першому курсі, але основну суть її я зрозумів лише коли проходив практику. Це було настільки цікаво, що я і надалі займаюся її вивченням.