Історія кафедри ЗА та ГІС

У сучасних умовах спостерігаються трансформаційні процеси у сфері надання освітніх послуг та розвитку вітчизняних університетів. Формування освітнього простору відбувається на основі європейської парадигми, яка базується на відкритості освіти і її мобільності з орієнтацією на зростання професійних навичок. Поряд з цим, провідні вітчизняні університети мають свою історію, де склались певні традиції. Зокрема, Харківській національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова (ХНУМГ ім. О. М. Бекетова ) є провідним навчальним закладом України, який готовить фахівців для забезпечення функціонування і розвитку міст, що є унікальним для вітчизняного освітнього простору. У системі Університету певне місто займає кафедра Земельного адміністрування та геоінформаційних систем, яку на сучасному етапі очолює К. А. Мамонов. Ця кафедра має значну історію і трансформувалась разом із Університетом та зовнішніми умовами. 

Будинок по вул. Революції 12 -Харківський межовий технікум, нині адміністративний корпус Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова

На місці розташування сучасного ХНУМГ імені О. М. Бекетова у 1920 р. функціонував Харківський межовий технікум, що створило освітній базис для розвитку геодезичної, топографічної й картографічної науки на Слобожанщині та в Україні, у цілому.

Першим завідувачем кафедрою за представленим напрямом було призначено професора Михайла Георгійовича Михайлова, який у двомісячний термін сформував професорсько-викладацький колектив. У 1921 році з 23 членів педагогічного корпусу 13 мали професорські звання. Серед них був і видатний вчений, директор Харківської астрономічної обсерваторії професор Микола Миколайович Євдокімов, який навчав майбутніх землевпорядників премудростям астрономії. З 1923 року в навчальному закладі почав працювати видатний вітчизняний астрометрист і геодезист професор Борис Павлович Остащенко-Кудрявцев. Протягом кількох років курс “українознавство” студентам читала наша славетна землячка поетеса Христина Олександрівна Алчевська.

Проф. Микола Миколайович Євдокімов (1868 - 1940) 

Проф. Борис Павлович Остащенко – Кудрявцев (1877 – 1956)

На початку 20-х років минулого століття, поглиблення кризових явищ, післявоєнний період, розбалансування економіки держави вплинуло на розвиток Харківського межового технікуму. Зокрема, розруха та економічна криза не дозволяла Народному комісаріату освіти у повному обсязі виділяти кошти на обладнання вкрай необхідних інститутові спеціальних кабінетів. Але попри всі перешкоди, Харківський межовий технікум не тільки вистояв, але й був перетворений восени 1922 року на перший в Радянській Україні і другий у СРСР - Харківський геодезичний і землевпорядний інститут (ХГЗІ), який готував фахівців вищої кваліфікації з геодезії. Випускники новоствореного інституту мали втілювати в життя положення прийнятого у листопаді 1922 р. Земельного кодексу. У цей період структура ХГЗІ визначалась двома факультетами: геодезичним і землевпорядним, де навчалось 118 студентів.

Із розвитком народного господарства СРСР виникає значний попит на фахівців у галузі тріангуляції, точного нівелювання та астрономічного визначення місця, організаторів впорядкування земель для сільської місцевості та комунального господарства міст. Це призвело до значного зростання студентів. Так, у 1926-1927 навчальному році в цьому Вищому навчальному закладі навчалося 620 осіб, серед яких було 334 українці, 189 росіянина, 78 євреїв, 19 членів КП(б)У та 78 комсомольців. Збільшується і кількість професорсько-викладацького складу – до 62 штатних та позаштатних викладачів основних факультетів та 11 викладачів Робочого факультету (станом на 1927 р.).

Слід зазначити, що розвиток геодезичної науки у ХГЗІ пов’язана із С. Л. Рудницьким, сферою інтересів якого була географія і картографія. На початку 30-х років минулого століття знову спостерігаються трансформаційні процеси у представленому Вищому навчальному закладі. Було створено Харківський геодезичний інститут, Харківський інститут організації території, Харківський агро-економічний інститут. У 1934 р. Харківський геодезичний інститут було передано Харківському будівельному інститутові (ХІБІ) на правах геодезичного факультету.

Будинок ХІБІ на пр. Леніна. Збудований в 30-і роки, де з 1934 до 1940 р. працював геодезичний факультет

У складі Харківського будівельного інституту функціонував геодезичний факультет, який готував фахівців по двом спеціальностям: а) астрономо-геодезія та гравіметрія та б) аерофотогеодезія.

Керував факультетом Андрій Данилович Моторний. Кафедрою математичної картографії завідував професор Б.П. Остащенко-Кудрявцев, кафедрою астрономії - професор, заслужений діяч науки УРСР М. М. Євдокімов, кафедрою геодезії в різні часи - А.Д. Моторний, проф. О.Ф. Сердобінський та О.І. Кобилін, котрий після закінчення у 1927 р. ХГЗІ залишився у складі його викладачів.

Андрій Данилович Моторний
 (1891-1964)

З початком Великої Вітчизняної війни Інститут чекала евакуація та приєднання до інших споріднених вузів. Викладачі та студенти призовного віку стали до лав захисників Вітчизни. Їхні професійні знання та навички стали дуже в пригоді, особливо в артилерійських військах і в топографічній службі Радянської армії.

Після звільнення Харкова від німецько-фашистських загарбників і відновлення роботи будівельного інституту діяльність в ньому геодезичного факультету не поновилася. Частина його професорів заклала основи викладання циклу геодезичних наук у новоствореному Харківському гірничому інституті (Б. П. Остащенко-Кудрявцев). А частина, наприкінці війни, була переведена до Львівського політехнічного інституту.

О. І. Кобилін очолював кафедру вищої геодезії та астрономії у Львові до 1949 року, після чого повернувся до Харкова і працював у Харківському гірничому інституті доцентом, а далі професором і завідувачем кафедри маркшейдерської справи цього інституту.

Олександр Іванович Кобилін
(1902 - 1974)

Після реорганізації у 1962 р. Харківського гірничого інституту в інститут радіоелектроніки О.І. Кобилін перейшов на роботу до Харківського інституту інженерів комунального будівництва (ХІІКБ), в якому у 1966 р. заснував кафедру геодезії. Важливо відмітити, що кафедру геодезії ХІІКБу було засновано саме в тому старовинному будинку по вулиці Революції, 12, де у 1920 році розпочав свою роботу Харківський межовий технікум.

Після переїзду О. І.Кобилінав інше місто, з 1971 р. кафедру геодезії очолює з переривами його учень кандидат технічних наук Володимир Дмитрович Шипулін.

Проф. Володимир Дмитрович Шипулін

   У 1970-80 роки кафедра геодезії викладає навчальні курси "Геодезія", "Інженерна геодезія", спецкурс "Геодезія в будівництві для студентів будівельних спеціальностей і міського господарства". В цей час кафедра співробітничає з інформаційно-розрахунковим центром інституту, починає впроваджувати в навчальний процес інформаційні технології. У цей період сформувалися основні напрями наукових досліджень: математична обробка результатів геодезичних вимірів, автоматизація геодезичних робіт, спостереження за деформацією підкранових колій на заводах Харківської області і Молдови. 

   У 1980-93 роки кафедрою прийнято напрям наукових досліджень Системні дослідження в області геодезії, який в подальшому вивів її у нову галузь – галузь розробки та впровадження геоінформаційних систем (ГІС).

    У зв'язку з розвитком на кафедрі геодезії системних досліджень в області геоінформатики та початком впровадження результатів цих робіт у навчальний процес за наказом ректора Харківської національної академії міського господарства від 21 травня 1995 р. кафедру геодезії було перейменовано в кафедру Геодезії і геоінформаційних технологій.

   Досягнення кафедри у впровадженні ГІС технологій в міське управління та у навчальний процес дозволили почати підготовку фахівців за спеціальностю “Геоінформаційні системи і технології” з 2002-2003 навчального року. У зв’язку з цим, у 2002 році кафедра геодезії і геоінформаційних технологій була перейменована в кафедру геоінформаційних систем та геодезії Харківської національної академії міського господарства, яка підпорядкована факультету інженерної екології міст.

   З 2007 р. кафедру очолює д.т.н., професор Кучеренко Євгеній Іванович та кафедра переходить під керівництво Містобудівельного факультету, з 2009 р. кафедру очолює к.т.н., доц. Патракеєв Ігор Михайлович.

Проф. Кучеренко Євгеній Іванович

Доц. Патракеєв Ігор Михайлович

    Наказом Ректора ХНАМГ від 6 квітня 2012 року завідувачем кафедри Геоінформаційних систем та геодезії призначен д.т.н., професор Метешкін Костянтин Олександрович. Під час його завідування проходить ліцензування магістратури зі спеціальності «Оцінка землі та нерухомого майна», у зв’язку з чим, з грудня 2012 року кафедра має назву "Геоінформаційні системи, оцінка землі та нерухомого" майна Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова.

Проф. Метешкін Костянтин Олександрович

    З червня 2013 року кафедрою завідує д.е.н., професор Мамонов Костянтин Анатолійович.  З травня 2015 року кафедра виходить на міжнародний рівень, організувавши міжнародний проект з обміну студентів та викладачів між Харківським національним університетом міського господарства та Софійським університетом архітектури, будівництва та геодезії. З лютого 2015 року кафедра підпорядкована Будівельному факультету. З 2016 року і посей час кафедра має назву "Земельного адмінітрування та геоінформаційних систем". 

Проф. Мамонов Костянтин Анатолійович

       З липня 2018 року і по грудень 2022 року кафедру Земельного адміністрування та геоінформаційних систем очолює к.т.н., доцент, Нестеренко Сергій Григорович. За цей час основним напрямком обирається - співпраця з профільними підприємствами, розвиток наукової та господарської діяльності та залучення на кафедру провідних спеціалістів галузі. Що і виконується зараз, кафедра активно співпрацює з Навігаційно-Геодезичним Центром, коспанією "ГІСАПР", Інститутом планування територій та іншими. 

Доц. Нестеренко Сергій Григорович

     Наказом ректора ХНУМГ ім. О. М. Бекетова від 02.01.2023 посаду завідувача кафедри земельного адміністрування та геоінформаційних систем обіймає професор Мамонов Костянтин Анатолійвич. 

Проф. Мамонов Костянтин Анатолійович

Таким чином, визначивши історичні аспекти розвитку геодезичної науки, встановлено, що вищі навчальні заклади у м. Харкові є важливими інституціями, що створили науковий і освітній базис цієї науки, забезпечили функціонування наукових шкіл. Доведено, що у цьому процесі певне місце займає Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, у якому працювали видатні вчені, зокрема О. І. Кобилін. Професорсько-викладацький склад кафедри Земельного адміністрування та геоінформаційних систем ХНУМГ імені О. М. Бекетова зберігає і шанує традиції видатних попередників, забезпечує розвиток наукової школи, впроваджує сучасні технології та освітні напрями.